- неосілий
- -а, -е.Який не має постійного місця проживання (про народи, племена і т. ін.); кочовий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
неосілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
неосілість — лості, ж. Абстр. ім. до неосілий … Український тлумачний словник
кочовий — а/, е/. Який кочує (про народ, плем я тощо); мандрівний. || Власт. кочовикам; неосілий. || Признач. для проживання кочовиків. Кочовий намет. || Пов язаний з частою зміною пасовища, місця годівлі (про тварин, птахів) … Український тлумачний словник
незамешкалий — ла, ле, Ол. Неосілий, незаселений … Словник лемківскої говірки